Лічильники обліку електроенергії

Електричний лічильник – електровимірювальний прилад, призначений для обліку витрат електричної енергії, яка вимірюється у кВт/год або А/год.

Лічильники електроенергії використовують для обліку споживаної електричної енергії. Виділяють кілька видів лічильників. Їх поділяють на однофазні та трифазні. Для обліку електроенергії споживачів з однофазним струмом (побутові мережі 220 В) використовуються однофазні лічильники. Споживачі, які використовують трифазний струм (виробництво), застосовують трифазні лічильники 380 В.

Також лічильники електроенергії поділяють на одно- і багато-тарифні. На відміну від звичайного (однотарифного) лічильника багатотарифний прилад можна запрограмувати у декількох режимах роботи. Режими залежать від часу доби, коли споживач більше або менше використовує електроенергію. Доцільність придбання багатотарифної моделі (2 і більше) грунтується на використанні електрики у нічний час. Якщо Ви не плануєте включати електроприлади вночі (пральна машинка, тепла підлога, котел і т.д.), то встановлювати двохтарифний електричний лічильник немає сенсу. Справа у тому, що у разі багатотарифної системи обліку електроенергії, є два режими:

• Двозонний (нічний, денний 7:00 до 23:00). Днем коефіцієнт 1, а вночі 0,5 (тобто у два рази дешевше);
• Трьохзонний (піковий, напівпіковий і знижений)

ЛІчильники поділються на категорії:

За принципом роботи вимірювального лічильника: механічні (індукційні), електромеханічні (електронний обчислювальний механізм і механічне табло), та електричні (лічильники з рідкокристалічним дисплеем).

За кількістю фаз: однофазні і трифазні лічильники. Однофазні лічильники застосовуються для обліку електроенергії у споживачів, живлення яких здійснюється однофазним струмом (в основному, побутових). Для обліку електроенергії трифазного струму застосовуються трифазні лічильники.

За родом вимірюваної енергії: ті що вимірюють лише активну енергію, а також ті що вимірюють активну і реактивну енергію.

Трифазні лічильники також класифікуються за схемою підключення: чотирипровідні - три фазних дроти і нуль, а також трипровідні - лише три фазних дроти (ця технологія застаріла і виходить з вжитку в розвинених країнах).

За вимірювальним механізмом: індукційний механізм, використання внутрішніх вимірювальних трансформаторів або використання вимірювальних шунтів.

За способом підключення до мережі: лічильники прямого включення - ті що беруть струм і напругу напряму з мережі, лічильники комбінованого включення - ті що беруть напругу з мережі , а струм з вимірювальних трансформаторів, а також лічильники трансформаторного включення - вони беруть струм і напругу з окремих трансформаторів.

За номінальною напругою: в залежності від призначення, зазвичай від 57,7 В для лічильників трансформаторного включення до 240 В для лічильників прямого підключення.

За максимальним струмом: від 5 А для лічильників трансформаторного підключення до 160 А для лічильників прямого підключення.

За можливістю передавати покази та вести багатотарифний облік: звичайні лічильники та розумні лічильники.

За класом точності обліку електроенергії: лічильники активної енергії можуть мати класи точності 0,2s; 0,2; 0,5s; 0,5; 1,0; 2,0 , а лічильники реактивної енергії — на класи 1; 1,5; 2,0 і 3,0. Клас точності лічильника визначає допустиму відносну похибку лічильника у відсотках за нормальних умов роботи.